Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Запитання: Якщо середня заробітна плата нижча за обчислену відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, то як проводиться оплата днів відрядження?

Відповідь: До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник одержує в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії тощо.

Згідно ст.121 КЗпП працівникам, які направляються в службове відрядження, оплата виконаної роботи провадиться відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

У разі направлення працівника у відрядження слід порівняти суму середньоденного заробітку і денного заробітку працівника відповідно до умов трудового договору, і якщо денний заробіток вищий від його середньоденного заробітку, заплатити за час відрядження заробітну плату, а якщо вищим є середній заробіток, то виплатити середню заробітну плату.

Згідно з роз'ясненням фахівців Міністерства соціальної політики України, обчислення середньої заробітної плати для оплати працівникам часу щорічної відпустки провадиться з урахуванням норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

        Щодо матеріальної допомоги на оздоровлення, то порядок і умови її нарахування мають бути визначені в колективному договорі.

         Якщо колдоговором передбачено, що допомога на оздоровлення нараховується в розмірі середньомісячної заробітної плати, то її обчислення провадиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок), виходячи з виплат за останні 2 місяці, що передують місяцю надання допомоги.

       Відповідно до п.8 Порядку в разі, коли середньомісячна заробітна плата визначена як розрахункова величина для нарахування виплат та допомоги (матеріальної, вихідної допомоги), вона обчислюється множенням середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

       Середньоденна заробітна плата обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.

     Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про оплату праці» мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати некваліфікованих працівників визначаються Генеральною угодою, отже, є обов’язковою нормою для додержання всіма, без виключення, роботодавцями.

Розкажіть, що таке підсумований облік робочого часу, якими документами він регулюється і як правильно розраховується? Заздалегідь вдячна за відповідь.

Ольга ПАНОВА,
м. Черкаси

Олександр ТОВСТЕНКО,
директор Департаменту
заробітної плати та умов
праці Мінсоцполітики:

— Порядок застосування підсумованого обліку робочого часу, за яким ви працюєте, наведено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженого наказом  Мінпраці від 19.04.2006 року № 318.

Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходу на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину.

У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Враховуючи те, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП України не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним і він оплачується згідно зі статтею 106 Кодексу Законів про працю.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Обліковий період встановлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Під час підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду включаються дані, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків у зв’язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов’язків, тимчасовою непрацездатністю тощо.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП)  за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену  на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 року № 138).

Тому якщо працівник відпрацював якусь кількість годин у святкові і неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, понад норму  робочого часу за обліковий період, то ці години не будуть вважатися надурочними, оскільки робота у святкові та неробочі дні вже була врахована при підрахунку норми робочого часу за обліковий період і відповідно оплачена.

Відповідно до статті 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у  підвищеному розмірі, що встановлюється в колективному договорі, з дотриманням норм генеральною, галузевою (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Нічним часом вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КЗпП).

При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінність) мають розроблятися так, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (частина перша статті 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (стаття 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (частина друга статті 59 КЗпП).

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, як на 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Враховуючи те, що згідно зі статтею 7 Закону «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, то режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлює роботодавець самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою. 

За матеріалами «Урядового кур’єру»