Оплата праці
Відповідальність роботодавця за несвоєчасний розрахунок з працівником при звільненні
Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), ст. 15 і 24 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст.116 КЗпП). Оплата праці при тимчасовому переведенні працівника
За загальним правилом, відповідно до частини 1 статті 33 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається тільки за його згодою. З ініціативи роботодавця перевести працівника можливо тільки за певних надзвичайних умов — для ліквідації аварії, стихійного лиха, що ставлять під загрозу життя чи нормальні умови людей. Згода працівника для такого переведення не потрібна, але необхідно, щоб така робота не була протипоказана працівникові за станом здоров'я. У цих випадках частина 2 статті 33 КЗпП регламентує строк тимчасового переведення (до одного місяця) і розмір оплати (не нижче середнього заробітку за попередньою роботою). У день звільнення працівник відпрацював частину робочого дня, а потім узяв лікарняний: що платити?
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон), право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону, згідно з ч.2 якої, допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачує Фонд соціального страхування працівникам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до моменту, як особа відновить працездатність або МСЕК встановить інвалідність, незалежно від звільнення. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Доплата за несприятливі умови кухарям навчальних закладів під час канікул
Статтею 100 Кодексу законів про працю України передбачено встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я. Умови оплати праці працівників галузі освіти, у тому числі і за роботу з важкими та шкідливими умовами праці, визначені в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 № 102 (далі — Інструкція № 102) та Галузевій угодіміж Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки (далі – Галузева угода). Утримання із заробітної плати: підстави, оформлення, строки та обмеження
Питання утримання коштів із заробітної плати чітко регламентоване Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП). Відповідно до ч.1 ст.127 КЗпП, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Додаткові положення колективних або трудових договорів з цього приводу не можуть бути підставою для відрахувань. |