Зайнятість
Відмінності між трудовим договором і цивільно-правовою угодою
Трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Статтею 22 КЗпП встановлено гарантії щодо укладення трудового договору. Трудовий договір (ст. 21 КЗпП) – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підлягає правилам внутрішнього розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи. Штатний розпис. Відповідність назви посади Класифікатору професій
Листом від 27.06.2007 № 162/06/187-07 Мінпраці та соціальної політики України визначено, що штатний розпис – це документ, що встановлює для зазначеного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників. З урахуванням необхідності врегулювання та забезпечення прав працівників на працю, захисту від незаконного звільнення та оплату праці, затвердження штатного розпису на підприємствах, установах, організаціях та фізичними особами – підприємцями є обов’язковим. Про посадові інструкції працівників
За частиною 1 ст. 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік
Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися вищезазначеним. Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Відсутність працівника на роботі: поважні причини чи прогулПунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено право роботодавця розірвати трудовий договір з працівником у разі вчинення ним прогулу без поважних причин. У КЗпП, а також у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначення прогулу сформульоване як відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. При цьому для звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП не обов’язково, щоб він був відсутнім на роботі більше трьох годин підряд – необхідні лише достовірні докази відсутності працівника на роботі більше трьох годин упродовж робочого дня (безперервно чи сумарно – значення не має). |