Миколаївська обласна рада
професійних спілок

        Відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання або каліцтва на виробництві, покладаеться на роботодавця (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 р. № 717).

         Відповідно до вимог пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

         Згідно статті 22 Закону України “Про охорону праці”, для встановлення факту нещасного випадку на виробництві роботодавець повинен організувати розслідування відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

    

          Згідно з пунктом 3.3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ України, Мінпраці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406 (далі-інструкція), у графі “Причина непрацездатності” слід обов'язково підкреслити відповідну причину увільнення від роботи.

           Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ України від 01.08.1991 № 442, позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці за участю установ санітарно- епідеміологічної служби МОЗ.

(Роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 15.03.2013 р. №38/13/82-13)

            Відповідно до статті 8 Закону України “Про відпустки”(далі - Закон), щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці надаються окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних геофізичних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних геофізичних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 (додаток 2 редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679, із змінами).