Статті
Досвід співпраці між Миколаївською обласною радою професійних спілок та відділенням НСПП в Миколаївській областіНа Миколаївщині Угода про співпрацю між Миколаївською обласною радою професійних спілок (далі – облпрофрада) та відділенням НСПП в Миколаївській області (далі – Відділенням) підписана однією з перших в Україні, ще у 2008 році, а у 2011 році Угода була доопрацьована та укладена вдруге. Положення Угоди змістовно відповідають Угоді про співпрацю між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення від 5 липня 2010 року. "Роботодавці отримали більше стимулів. А працівники?"
Юрій КУЛИК, голова Федерації профспілок України: «Майже два мільйони осіб працюють без оформлення» 7 жовтня профспілковий рух відзначив Всесвітній день дій за гідну працю, впроваджений у 2008 році за ініціативою Міжнародної конфедерації профспілок. Що тіснішими стають відносини України з Євросоюзом, то більше сподівань ми покладаємо на те, що житимемо «як у Європі» і що зарплати будуть не гірші. На думку експертів ООН, для відтворення трудового потенціалу людини оплата праці має бути не менше 3 доларів за годину. Якщо в Західній Європі людина витрачає на їжу більше 35 % доходів, її вважають бідною. У нас же, кажуть фахівці, на харчі йде майже 60% заробітку. Однак влада вживає заходів для покращення стану справ. До того ж у неї є підтримка в особі профспілок, які захищають інтереси працюючих. Що потрібно, аби наші зарплати швидше наблизилися до європейських? Про це розмовляємо з головою ФПУ, головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради Юрієм КУЛИКОМ. Інтерв'ю Голови ФПУ Ю.М.Кулика газеті "Голос України"
Напередодні Міжнародного дня людей похилого віку і Дня ветерана у нашій країні на запитання кореспондента «Голосу України» відповідає голова Федерації профспілок України Юрій Кулик - Очевидно, соціальний захист людей похилого віку, ветеранів належить до тих проблем, які постійно перебувають у полі зору вітчизняних профспілок. Чи не так, Юрію Миколайовичу?
- Почну з того, що Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» гарантує цьому доволі великому прошаркові населення рівні з іншими нашими співвітчизниками можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя. На жаль, ці гарантії в повному обсязі не виконуються, що пов»язано з недостатнім фінансуванням із Державного бюджету. ЮРІЙ КУЛИК: «Пенсійному забезпеченню — справедливість і гідний рівень»
Платників єдиного соціального внеску стало менше, ніж пенсіонерів
— Нещодавно на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради, головою якої ви є, було розглянуто ініційоване профспілковою стороною питання щодо стану реформування системи пенсійного забезпечення в країні. Чому таке питання, Юрію Миколайовичу, стало нагальним? Адже пенсії поступово підвищуються, Верховною Радою України розглядаються відповідні законопроекти, проводиться обговорення цих питань.
— Як відомо, профспілки підтримали необхідність та основні напрями пенсійної реформи і заявили, що має бути створена система, яка б грунтувалася на засадах справедливості й забезпечила єдиний принцип для всіх — залежність розміру пенсії лише від тривалості трудового стажу й одержуваного заробітку. Насамперед не забезпечено соціальну справедливість в обчисленні пенсій. Загальні розміри пенсій низькі: при мінімальній пенсії за віком 894 гривні, а максимальній — 8940 гривень середній розмір пенсії становить 1478 гривень. При цьому з 13,5 мільйона пенсіонерів майже 10 мільйонів отримують пенсії до 1500 гривень, з них — майже 2,5 мільйона — до тисячі гривень у розмірі від 1001 гривні і до 1200 гривень — 5,2 мільйона осіб. Це практично на межі бідності. "Від мінімумів до соціальних стандартів" - розмова з Головою ФПУ Юрієм Куликом
Спеціально для газети "Профспілкові вісті".
"ПВ": – Нині широко обговорюється питання невідповідності офіційно визначеного прожиткового мінімуму існуючим економічним реаліям в Україні. Юрію Миколайовичу, могли б Ви пояснити, чому виникла необхідність оновлення цього державного стандарту? – Розмір прожиткового мінімуму, який залежить від величини споживчого кошика, значно занижений, оскільки норми його розрахунку застаріли. Протягом 13 років прожитковий мінімум продовжує обчислюватись без урахування соціально-економічної ситуації в Україні, змін, які виникли у потребах населення з розвитком національного споживчого ринку товарів та послуг і економічної відкритості. І це незважаючи на те, що згідно із законодавством набори продуктів харчування непродовольчих товарів і послуг, які входять до споживчого кошика, мають переглядатися не рідше одного разу на п’ять років. Як наслідок, склад споживчого кошика не задовольняє мінімальні потреби людини. Зокрема, діючий розрахунок прожиткового мінімуму побудовано лише з урахуванням потреб елементарного виживання людини. Величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат, а саме: на будівництво чи придбання житла або його оренду, на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, на платні медичні послуги тощо. Крім того, у структурі цього показника для працездатних осіб не закладено податок на доходи з фізичних осіб, який є доволі суттєвим для заробітної плати людини. |