Юридичні консультації
Особливості укладання тимчасових і сезонних трудових договорів з працівникамиЗаконодавство про працю України дозволяє укладати трудові договори як про тимчасову, так і про сезонні роботи. Тимчасові працівники - ті, яких прийнято на роботу на строк до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), до 4 місяців. Трудовий договір з тимчасовим працівником вважається продовженим на невизначений строк, якщо він працював понад 2 чи 4 місяці і жодна зі сторін не забажала припинення трудових відносин, або якщо його було звільнено і знову ж прийнято на ту ж саму роботу після перерви тривалістю не більше одного тижня, а загальний стаж його роботи до і після перерви перевищує в сукупності відповідно 2 та 4 місяці. При оформленні трудових відносин з тимчасовими працівниками в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу обов’язково повинно бути зазначено, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або вказується конкретний строк роботи. Подібна вимога встановлена законодавцем і до оформлення трудових правовідносин із сезонними працівниками. Сезонні працівники - ті, що виконують роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року - сезону, що не перевищує 6 місяців. Під час укладання трудових договорів про сезонну роботу застосовуються правила, передбачені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 №311-09 "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" (далі Указ №311-09). Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попереджені про це при укладенні трудового договору, про що зазначається в наказі або розпорядженні. Вичерпний перелік сезонних робіт затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №278 від 28.03.1997 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей" (далі - Постанова № 278). Роботи, які не вказані у цьому переліку, не є сезонними, навіть якщо вони виконуються не більше 6 місяців.
|
||
|