Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Згідно з ч.7 ст.6 Закону України «Про відпустки» (далі - Закону) інвалідам І та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів. Для даної категорії працівників законодавством передбачена можливість надання щорічної відпустки повної тривалості за його бажанням у зручний для нього час. Право працівника на щорічну основну і додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає, як правило, після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві. Однак, відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про відпустки» працівнику-інваліду, за його бажанням, щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи на цьому підприємстві може бути надано до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, у зручний для нього час.

Законодавство про працю України дозволяє укладати трудові договори як про тимчасову, так і про сезонні роботи.

Тимчасові працівники - ті, яких прийнято на роботу на строк до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), до 4 місяців. Трудовий договір з тимчасовим працівником вважається продовженим на невизначений строк, якщо він працював понад 2 чи 4 місяці і жодна зі сторін не забажала припинення трудових відносин, або якщо його було звільнено і знову ж прийнято на ту ж саму роботу після перерви тривалістю не більше одного тижня, а загальний стаж його роботи до і після перерви перевищує в сукупності відповідно 2 та 4 місяці. При оформленні трудових відносин з тимчасовими працівниками в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу обов’язково повинно бути зазначено, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або вказується конкретний строк роботи.

Подібна вимога встановлена законодавцем і до оформлення трудових правовідносин із сезонними працівниками.     

Сезонні працівники - ті, що виконують роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року - сезону, що не перевищує 6 місяців. Під час укладання трудових договорів про сезонну роботу застосовуються правила, передбачені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 №311-09 "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" (далі Указ №311-09). Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попереджені про це при укладенні трудового договору, про що зазначається в наказі або розпорядженні. Вичерпний перелік сезонних робіт затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №278 від 28.03.1997 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей" (далі - Постанова № 278). Роботи, які не вказані у цьому переліку, не є сезонними, навіть якщо вони виконуються не більше 6 місяців.  

За частиною 2 ст. 2 та ст. 21 і 24 КЗпП право на працю реалізується укладенням трудового до­говору про роботу на підприємстві (в установі, організації), який оформля­ється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття на робо­ту згідно із заявою працівника.

Роботодавці щороку, не пізніше 1 лютого після звітного року, подають територіальним органам Державної служби зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню відповідно до Порядку надання роботодавцями Державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики від 16.05.2013 № 271.