Миколаївська обласна рада
професійних спілок

          Відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) однією з підстав припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію.

         Для припинення трудового договору в порядку переведення та захисту прав працівника власник або уповноважений ним орган підприємства, куди переводиться працівник, повинен подати відповідний лист-запит власнику або уповноваженому ним органу підприємства, на якому працює працівник, з проханням звільнити його з роботи на підставі переведення згідно з п. 5 ст. 36 КзпП. У листі-запиті доцільно зазначити строк, в який просять звільнити працівника. Це підтверджуватиме зобов'язання про прийняття на роботу в порядку переведення у вказаний в документі термін. Відсутність у листі-запиті строку звільнення може призвести до виникнення трудових спорів Лист-запит, як правило, видається працівникові або надсилається на інше підприємство поштою. У разі згоди власника або уповноваженого ним органу підприємства, на якому працює працівник, на припинення з останнім трудового договору за п. 5 ст. 36 КЗпП на підставі переведення працівнику необхідно подати відповідну заяву з проханням звільнити його з роботи.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони (ст. 29 КЗпПКодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Під час новорічних свят я перебував у щорічній відпустці. Після виходу на роботу керівник повідомив, що найближча субота на підприємстві буде робочою у зв’язку з необхідністю відпрацювати робочі дні, які виявилися вихідними під час новорічних свят. Чи зобов’язаний я відпрацьовувати ці дні, адже я тоді перебував у відпустці?

        Запитання: Чи буде законним наказ про прийняття на роботу або про звільнення, якщо його підписав не керівник підприємства, а керівник структурного підрозділу?

       Відповідь: За роз’ясненням Міністерства соціальної політики України, відомості про склад і компетенцію органів управління суб’єкта господарювання (підприємства), порядок прийняття ними рішень, так само як відомості про найменування суб'єкта господарювання, мету і предмет господарської діяльності, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом, містяться в установчих документах суб’єкта господарювання (частина 2 статті 57 Господарського кодексу України).

Установчими документами суб’єкта господарювання, як визначено частиною 1 статті 57 Господарського кодексу України, є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

         Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положенням про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами (частини 1, 2 статті 64 Господарського кодексу України).

         Тому наказ про прийняття на роботу і про звільнення має право підписувати та особа, за якою закріплено таке право в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

    Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" щодо зарахування до страхового стажу періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» від 19.11.2013 року № 691-VІІ (далі — Закон України № 691-VІІ).

    Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (із змінами) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу.