Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Інтерв'ю Голови ФПУ Ю.М.Кулика газеті Верховної Ради України "Голос України":

Соціальну захищеність  наших співвітчизників важко назвати надійною. Мало того, у багатьох  випадках вона  явно не дотягує до сучасних європейських  стандартів. Взяти хоча б той  міфічний прожитковий мінімум, запроваджений у нашій країні.

Отож у цій ситуації зростає роль і  значимість профспілок. Особливо у руслі соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, якими  передбачено суттєво  поліпшити життя пересічного українця.

Як  вітчизняні  профспілки захищають  права людини праці, як  добиваються для неї належних умов праці та гідної зарплати, як дбають про її оздоровлення та відпочинок – про це  йдеться у розмові нашого  кореспондента з Головою Федерації профспілок України (ФПУ) Юрієм Куликом.

Важлива ініціатива соціальних партнерів

-- Юрію Миколайовичу, минулого місяця ФПУ разом з  урядовою стороною і роботодавцями підписали у Женеві, на 101-й сесії Міжнародної конференції праці, Національну  тристоронню угоду про зайнятість і робочі  місця в Україні. Чим насамперед викликана поява такої угоди і чому це зроблено саме у Швейцарії?

-- Відразу хочу уточнити, що  йдеться про Національну програму гідної праці для України на 2012-2015 роки, підписану вітчизняними  соціальними партнерами  і Міжнародною  організацією праці (МОП). З українського боку цей документ скріпили своїми підписами віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ і я як голова спільного представницького органу профспілок. А з міжнародного – регіональний директор МОТ у  країнах Європи і Центральної Азії Сюзанна Хофман.

У цій угоді визначено спільні дії Уряду, профспілок і роботодавців України за сприяння з боку МОП щодо  розв’язання  таких складних  проблем, як підвищення рівня зайнятості населення, реалізація права кожного нашого співвітчизника на гідну працю. Я переконаний, що цей крок стане відправним  моментом до  суттєвих якісних змін у соціальній  площині. І насамперед мені додає оптимізму те, що  сьогодні в Україні доволі плідно й ефективно розгортається соціальний діалог між органами державної влади, роботодавцями і профспілками. І програма, яку  ми підписали, є переконливим  підтвердженням моєї думки.

А чому саме в Женеві? Тому що підписаний  документ  напрацьовано на основі «Глобального пакту про робочі місця», який  Міжнародна  організація  праці  прийняла у відповідь на світову  економічну кризу. Принагідно зауважу: в документі зазначено, що МОП надасть Україні технічну допомогу для досягнення  повної зайнятості населення. Зокрема, заплановано розвивати  малий і середній бізнес, підвищувати рівень кваліфікації наших працівників.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці Гай Райдер, який зустрівся в Женеві з українською делегацією, заявив, що соціально-трудові  відносини у нашій  країні завжди перебуватимуть у центрі його уваги, оскільки Україна відіграє важливу роль у політичних й економічних світових процесах.

-- Різних програм, у тому числі й урядових, у нас хоч греблю гати… Та найчастіше вони, на жаль, так  і залишаються  лише добрими намірами. Чи не станеться  так і цього разу?

-- Хочеться вірити, що ні. Тим паче, що про гідну працю ми заговорили  на такому високому рівні вперше. Тепер наші фахівці та експерти розробляють конкретний робочий план дій для реалізації положень цього принципово  важливого  документу. Отже, цілеспрямована, конкретна, системна робота тільки починається. Але перший крок – і доволі  важливий! – уже  зроблено. І відступати нікуди. За нами – мільйони працівників.

Довідково

За оцінками МОП, в Україні сьогодні є 1,7 мільйона безробітних. Цей показник більше, ніж утричі перевищує офіційну вітчизняну статистику. Найбільш незахищеною і неготовою до сучасних викликів у сфері зайнятості є молодь.

Майже 20 відсотків  молодих спеціалістів в Україні (віком до 24 років)  не мають роботи. Цей показник значно вищий середньосвітового.

-- В одному зі своїх інтерв’ю Ви наголосили: «Головне  у профспілковій роботі, на мою думку, вести переговори і домовлятися». Чи вдається вам цього досягати, зокрема з соціальними партнерами?

-- І не тільки домовлятися. Власне, у профспілок є два шляхи для реалізації своїх головних завдань.

Перший – і я його вважаю пріоритетним – це соціальний діалог. Та не варто забувати і про другий – протестні акції в різних  формах. Але це крайній захід. На вулиці треба виходити лише в тому разі, коли тебе не чують, чи точніше – не хочуть почути.

Треба сказати, що після робочих зустрічей з керівниками держави  у нас, по-суті, відновився нормальний соціальний діалог і з багатьох питань ми знаходимо  спільну мову. Мені приємно було  спілкуватися з Президентом України Віктором Януковичем, яка  тривала понад дві години, і з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Мав я плідні зустрічі з іншими високо посадовцями.

Правда, не  все складається так, як би хотілося. З деяких  ключових проблем ми поки що  не дійшли згоди з нашими соціальними партнерами. Особливо з тих, що  стосуються заробітної плати.

Щоб добре жити, треба краще заробляти

-- Що найбільше сьогодні не дає  спокою профспілкам?

-- Передусім треба сказати, що  в країні є велика заборгованість  з виплати заробітної  плати – понад  один мільярд гривень. І тут профспілки стоять на принциповій позиції: зароблене людям треба повертати. Тим, хто цього не робить, ще раз нагадую: це один з найбільших гріхів  християнина.

Та й  сам розмір заробітної плати не може залишатися на нинішньому рівні. Скажімо,  мінімальна заробітна плата – трохи більше тисячі гривень. Її ледве вистачає, щоб заплатити за більш-менш нормальне власне помешкання і комунальні послуги. А людині, крім того, потрібні гроші на  їжу, одяг,   транспорт… Отож профспілки  виходять з того, що  мінімальна  місячна зарплата має становити  не менше 1900-2000 гривень, щоб людина могла відновлювати свою робочу силу, жити за європейськими стандартами.

Профспілки ведуть мову про це постійно. І насамперед – про зарплату у бюджетній сфері. Бо до  цих пір не можемо запровадити  єдину  тарифну сітку. Річ у тому, що  сьогодні  мінімальна зарплата бюджетників десь на 30 відсотків менша, ніж мінімальний заробіток загалом у країні у всіх сферах.

Зараз ми розпочали переговори з  соціальними  партнерами з приводу підписання нової Генеральної угоди. Профспілки пропонують збільшити  соціальну  складову цього важливого документа. Я розумію, що  усіх наших пропозицій не підтримають, але  прагнути до цього треба.

Ми не хочемо годувати  народ ілюзіями, бо розуміємо  складну ситуацію з  надходженням бюджетних коштів. Але ми є реалістами – не беремо цифр зі стелі, обґрунтовуємо наші  вимоги  конкретними розрахунками. І здебільшого це діє на наших соціальних партнерів.

Довідково

Результати досліджень свідчать про те, що в Україні підвищення кваліфікації кадрів проводять раз в 11 років. А  європейська практика  вимагає це робити протягом 3-4 років.

-- Минулої осені вітчизняне законодавство, що  регулює пенсійну систему нашої країни, зазнало суттєвих змін. Чи  виграв від цього Пенсійний фонд, а найголовніше – український пенсіонер?

-- Що стосується  Пенсійного фонду, то ліпше у них запитати. А ось фінансової стабілізації та соціальної справедливості наші  пенсіонери поки що не відчули. Це однозначно.

Нас далеко не все, що знайшло відображення у Пенсійному законодавстві влаштовує. На жаль, торік, коли готувався проект закону, ФПУ з різних причин  не сказала  свого принципового слова. Отож вже цього року на одному із засідань Президії ФПУ намічені подальші дії профспілок щодо  забезпечення пенсійних прав наших співвітчизників, визначені ті завдання,  над виконанням  яких тепер  працюють профспілки усіх рівнів. Насамперед йдеться про  легалізацію та збільшення чисельності  зайнятого населення, легалізацію заробітної плати та її підвищення, реформування системи  оплати праці, подальшого вдосконалення пенсійного законодавства… Для того, щоб віднайти шляхи урегулювання проблем, наявних у пенсійній системі, ФПУ за участі представників Мінсоцполітики та Пенсійного фонду провела засідання «круглого столу» на тему «Пенсійне забезпечення: аналіз стану та перспективи  його реформування». Таким чином, були  обговорені такі важливі проблеми, як  осучаснення та індексація розмірів пенсій, перерахунок  пенсій працюючим  пенсіонерам, призначення і виплати пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, удосконалення порядку обчислення страхового стажу, уніфікація пенсійного  забезпечення тощо.

Ми свої пропозиції щодо вдосконалення  податкового  законодавства  надіслали до Кабінету Міністрів і будемо добиватися, щоб до них  прислухалися. На сьогоднішній день знаю  позицію віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка з приводу порушених нами проблем – він є прихильником того, що  цей закон треба доопрацювати, внести до нього певні зміни.

-- У першому читанні прийнято Закон «Про зайнятість населення»

-- Передусім скажу, що  проект цього закону доволі широко обговорювався в нашому суспільстві, у профспілкових організаціях. Зокрема, я був у групі експертів, з якою  зустрічався Прем’єр-Міністр України. На цій зустрічі були і представники  від роботодавців, молодіжних  рухів, МОП.

Звичайно, цей Закон на часі. Але хотілося б, щоб законодавчі норми, закладені в нього, виконувалися. Це стосується і стимулювання  роботодавців, які надають перші робочі місця для молодих працівників, й  оплати стажування для студентів та інші позиції, які, безперечно, нададуть новий поштовх для трудової зайнятості наших співвітчизників. Не все у цьому законопроекті є для нас, профспілок, прийнятним. І свої пропозиції ми надали Парламенту. Сподіваємося, що  найголовніші з них врахують у процесі другого читання. Як і на те, що сам Закон буде  прийнятий ще цією сесією Верховної Ради.

Майном треба розпоряджатися по-господарськи

-- Як відомо, торік  правоохоронні органи  мали  серйозні претензії до профспілок з приводу того, як вони розпоряджаються своєю власністю. Йшлося, зокрема, про незаконне відчуження санаторно-курортних об’єктів і земельних ділянок, що  прилягають до них. Чи вдалося повернути  їх у профспілкову власність?

-- Справді,  починаючи з літа минулого року проти деяких осіб було порушено кримінальні справи щодо незаконного відчуження майнових об’єктів. І сьогодні  в судах різних  регіонів та інстанцій є позови  про визнання профспілкового майна державним. Ми цю ситуацію відслідковуємо, постійно працюємо з правоохоронними органами і, певна річ, відстоюємо свою позицію. Там, де стовідсотково ми праві, є  позитивні результати. Йдеться про те, що  найближчим часом – можливо, до кінця нинішнього року, ми завершимо інвентаризацію нашого майнового комплексу. І таким чином буде раз і назавжди  поставлена крапка у цьому болючому питанні. Я би волів, щоб цю крапку, можливо поставила Верховна Рада.

Водночас ми  підготували  пропозиції для Кабінету Міністрів щодо  спільної експлуатації наших туристичних об’єктів. Про що йдеться? Про спільний пошук інвесторів, спільні  законодавчі ініціативи щодо  змін до закону про  оподаткування,  плати за землю і таке інше. Ми не проти співпраці з органами  державної влади, зокрема з Урядом.

-- А скільки взагалі  вартує майно профспілок?

-- Якщо   вдатися до  цифр, то сумарний розмір  статутного капіталу  підприємств і господарських товариств Федерації профспілок України, а також їх суб’єктів господарювання, перевищує 2,2 мільярда  гривень. Ринкова ж вартість власності цього майнового комплексу, за оцінками фахівців,  сягає 8-10 мільярдів гривень.

Але хочу зауважити, що реальна цінність профспілкового майна акумулюється не в грошовій оцінці будинків і  споруд, а передусім у тій соціальній функції, яку ці об’єкти забезпечують у процесі лікування, оздоровлення та реабілітації наших громадян.

Розмову вів

Володимир КРАСНОДЕМСЬКИЙ,

"Голос України", №120 (5370), 5 липня 2012 р.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=260982