Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Для вивчення стану та перспектив покращення соціального діалогу обласною радою профспілок було розроблено анкету, протягом лютого-березня 2012 р. проведено опитування майже 100 представників профспілкового активу. При цьому опитуванням були охоплені різні галузі: промисловості (суднобудування), бюджетної сфери (освіти, державних установ, соціальної сфери). До анкетування були залучені не лише кадрові профактивісти, а і молоді профспілковці (Молодіжна рада обласної організації профспілки працівників державних установ).

Опитування дало змогу з'ясувати наступне.

І. Обізнаність профактиву із законодавством про соціальний діалог.

Серед опитаних ознайомлені з Законом України “Про соціальний діалог в Україні” в середньому 73,5%, найбільше — в галузі суднобудування (82,4%).

ІІ. Стан соціального діалогу на підприємствах, в установах, організаціях.

Найбільш вживаною формою соціального діалогу виявився обмін інформацією, що відзначили 80,6% респондентів. Колективні переговори та укладання колективного договору стали домінуючою формою діалогу в галузях освіти (її відзначили 93% опитаних освітян) та суднобудування (70,6%). Майже однаковий рівень використання таких форм діалогу, як консультації та узгодження документів (в середньому відзначили 60-61% опитаних). Участь працівників в управлінні підприємством найчастіше має місце в галузі суднобудування (29,4%) та освіти (26,7%).

Найбільш часто з допомогою соціального діалогу вирішуються питання, пов'язані з оплатою праці (73,5%) та охороною праці (70,4%). Причому якщо в промисловій галузі лідирують саме питання створення безпечних умов праці (88,2%), то в бюджетних галузях вони посідають друге або навіть третє місце, поступаючись, окрім оплати праці, питанням трудового розпорядку (молоді профспілкові активісти галузі держустанов саме ці питання поставили на перше місце). Питання зайнятості найчастіше узгоджуються на підприємствах суднобудування (58,8% при середньому показнику по усіх галузях 30,6%). Менш активно обговорюються в межах соціального діалогу питання, пов'язані з охороною здоров'я. Вирішення інших питань шляхом соціального діалогу відзначили всього 6% респондентів.

Серед найбільш значущих питань, вирішених в рамках соціального діалогу, опитані зазначили:

ñ    питання оплати праці: підвищення заробітної плати, виплата оздоровчих, встановлення доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

ñ    охорони праці: проведення атестації робочих місць та встановлення відповідних виплат за умовами праці;

ñ    режиму роботи: оптимізація робочого часу, надання додаткового вихідного щомісячно для вирішення побутових проблем;

ñ    зайнятості: збереження робочих місць при реорганізації, захист в умовах неповної зайнятості, запобігання зловживанням у використанні відпустки без збереження заробітної плати, відновлення на роботі після незаконного звільнення;

ñ    охорони здоров'я: проходження медогляду в робочий час і за кошти підприємства, установи;

ñ    культурно-масової роботи: відрахування 0,3% від фонду оплати праці профкомові; питання відпочинку та дозвілля.

Розвиненість соціального діалогу, що виражається у використанні трьох і більше форм, відзначили 63% респондентів. Майже половина опитаних визнала, що в межах соціального діалогу на підприємстві, в установі, організації узгоджуються по три і більше соціально-економічні напрями.

При цьому лише третина вважає, що соціальний діалог на підприємствах налагоджений, 56% відзначає, що соціальний діалог виникає час від часу, за виникнення важливих питань, а 4% визнали, що соціальний діалог має місце рідше, ніж раз на рік.

ІІІ. Результативність соціального діалогу.

На думку 61% опитаних, соціальний діалог забезпечує реальні результати з важливих для колективів питань. Майже чверть визнала, що сьогодні діалог допомагає вирішити здебільшого непринципові питання. На переважно формальному характері соціального діалогу наголосили 6% респондентів. При цьому жоден з опитаних не обрав варіант відповіді “Соціальний діалог фактично не діє”.

Цікаво, що в галузі суднобудування при тому, що 52,9% респондентів відзначили наявність трудових конфліктів, спорів, ще більше — 58,8% — визнали результативність соціального діалогу. З цього можна зробити висновок, що соціальний діалог у галузі хоча і не слугує запобіганню конфліктів, але достатньо ефективно використовується для їх врегулювання.

IV. Перспективи покращення.

Серед зазначених респондентами заходів, що мають сприяти підвищенню ефективності соціального діалогу на рівні підприємств, є:

ñ    активізація інформаційної, навчальної роботи з питань соціального діалогу з профактивом і працівниками, організація зустрічей;

ñ    формування більш серйозного, відповідального та дисциплінованого ставлення до виконання домовленостей; більше уваги приділяти колективно-договірній роботі;

ñ    забезпечення постійного контролю за виконанням домовленостей;

ñ    підняття авторитету профспілок;

ñ    для забезпечення незалежності профспілки — відновлення посади звільнених голів профкомів, активізація взаємовідносин з роботодавцями.

Необхідність цих заходів підтверджують і аналіз результатів даного опитування.