Миколаївська обласна рада
професійних спілок

За теперішньої непростої соціально-економічної ситуації багато наших співгромадян, розчарувавшись у політиках, шукають підтримки і соціального захисту у профспілок. А як почуваються сьогодні профспілки? Чим вони живуть? Чи не забули своїх основних функцій — відстоювання прав та інтересів простих людей? Про це та багато іншого ми розмовляємо з головою найчисленнішої громадської організації — Федерації профспілок України Юрієм Куликом.

Юрію Миколайовичу, останнім часом в Україні поглиблюється соціальний діалог. З чим, на ваш погляд, пов'язані позитивні зміни у співпраці профспілок, органів державної влади та роботодавців?

— У цивілізованому світі соціальний діалог вважають одним із потужних важелів вирішення соціально-економічних питань. І там, де добре розуміють його значення, проблеми усувають швидше й ефективніше. У нас сьогодні соціальний діалог передбачає соціальне партнерство між державою, роботодавцями та профспілками. Під час моїх зустрічей із президентом України Віктором Януковичем, прем'єр-міністром Миколою Азаровим, спікером парламенту Володимиром Литвином, чиновниками найвищого рівня приємно було відчувати їхнє розуміння ролі профспілок у цьому діалозі. І скрізь було заявлено, що до думки профспілок прислухатимуться, її братимуть до уваги під час прийняття найважливіших для країни та її народу рішень.

Зрозуміло, що головною функцією профспілок залишається соціальний захист людини праці. Чи не звужуєте ви цю функцію, взаємодіючи з владою і роботодавцями, а не йдучи з ними на конфлікт?

— Ми не конфліктуємо, тому що бачимо: у влади й роботодавців є бажання з нами працювати на принципах партнерства та взаєморозуміння. І жодного протиріччя тут немає. За столом переговорів ми прагнемо досягти домовленостей, які надавали б соціально-економічний захист працівникам та членам їхніх сімей, малозабезпеченим громадянам, пенсіонерам, інвалідам, молоді. Є деякі інші питання, з яких ми не лише маємо свою позицію, а й цілеспрямовано її відстоюємо. Це стосується, наприклад, Трудового кодексу, за яким ведемо конструктивні переговори з урядом і роботодавцями. Тож соціальний діалог дає результати. Хоча ми не виключаємо за необхідності й протестних акцій, якщо ситуація буде доведена до критичної межі. Бо, і про це я говорю постійно, ми відкриті для діалогу, але не будемо чиїмись кишеньковими профспілками.

А яка роль профспілок у захисті права людей на гідні умови праці та гідну її оплату?

— Питання забезпечення гідних умов праці постійно в центрі уваги профспілок. Так, 17 жовтня минулого року, в День боротьби з бідністю, ФПУ провела масову акцію під гаслом "За гідну працю, за гідну її оплату!". І сьогодні ці питання для нас залишаються актуальними. Це не просто декларація. Ми постійно працюємо у цьому напрямі. Наприклад, прагнемо на повну потужність використовувати на підприємствах і в організаціях можливості колективних договорів.

Говорячи про зарплату, неможливо оминути таку болючу тему, як заборгованість з її виплати. Що тут можуть зробити профспілки?

— Ця проблема, звичайно, великий наш біль. Понад мільярд гривень — таку величезну суму заборгували нашим людям із виплати зарплат. Профспілки особливо турбує той факт, що борги існують на економічно активних державних підприємствах. Вважаю, такі факти є неприпустимими. Ми сьогодні робимо все, щоб допомогти вирішити цю проблему якомога швидше.

На зустрічі профспілкового активу з прем'єр-міністром України Миколою Азаровим 27 січня ми передали цілий пакет конкретних адрес і пропозицій. Глава уряду дав доручення міністерствам і відомствам вивчити їх і вжити заходів. Ми зі свого боку тримаємо це питання на контролі. Неприпустимо, коли підприємство працює, а зарплату не виплачують. Думаю, що найближчим часом питання буде вирішене.

Зараз багато говорять про гострі проблеми в пенсійному забезпеченні. Досі більшість українців отримують низькі пенсії, та й то несвоєчасно. Яка тут позиція профспілок?

— У ФПУ постійно працює група з питань пенсійної реформи. Загалом ми її сприйняли. Але багато позицій у цій реформі нас не влаштовують.

Що саме?

— Перш за все — відсутність справедливого перерахунку пенсій, пенсійного забезпечення. Ми сьогодні ставимо питання, щоб не було категорії "любимчиків", яким при призначенні пенсії нараховували великі суми через якісь пільги. У країні повинен діяти принцип соціальної справедливості. І при призначенні пенсії має бути єдиний підхід. Інакше так і процвітатиме система, коли одні отримують пенсію 800 гривень, а інші — десятки тисяч. Ми надіслали свої пропозиції до Кабінету Міністрів, у Пенсійний фонд із метою виправити ситуацію. Наприклад, вимагаємо, щоб тільки за участю профспілок розглядали бюджет Пенсійного фонду на 2013 рік. Найближчим часом плануємо підписати угоду про співпрацю між ФПУ та Пенсійним фондом.

Знаю, що у Федерації профспілок працюють висококласні фахівці не тільки із соціального захисту інтересів людини праці, а й із правових та економічних питань. Як один із доказів — презентація у ФПУ "Дорожньої карти" входження України в топ-20 розвинених країн світу. Можете розповісти нашим читачам, у чому її суть і значення?

— Якщо коротко, це досить широкий спектр заходів, що допомогли б реалізації ідеї президента України Віктора Януковича про те, щоб у найближчі 10 років Україна ввійшла до двадцятки розвинених країн. Це великий комплекс питань — і політичних, і соціальних, і економічних.

ФПУ, яка сьогодні налічує 8 мільйонів 200 тисяч членів профспілок, не може стояти осторонь цієї ідеї. Тому ми засвідчили свої можливості й свою роль у вирішенні поставленого завдання.

Федерація профспілок України сьогодні, на мій погляд, показує приклад колективного керівництва. Яку роль у прийнятті рішень відіграє Рада ФПУ?

— У виробленні стратегії й тактики нашої діяльності, вирішенні найважливіших і найактуальніших питань, серед яких проблеми єдності профспілкових організацій, організація їх роботи на всіх рівнях, значною є роль Ради ФПУ. На черговому засіданні ми обговорили і проаналізувати зроблене, розібрали упущення і недоліки, окреслили коло нових завдань. Ті, хто мене добре знає, підтвердять, що я взагалі противник авторитарного стилю керівництва. Я — за те, щоб рішення приймалися колегіально, за підсумками конструктивних дискусій.

Не можу не торкнутися теми, що свого часу наробила багато галасу, — відчуження профспілкової власності. Щось тут змінилося останнім часом? Яка зараз ситуація з майновим комплексом профспілок?

— Так, є чимало охочих поживитися за рахунок об'єктів профспілкової власності й землі, на яких вони розташовані. На сьогодні за участю ФПУ розглядаються десятки судових позовів. Ми підписали угоду з Фондом держмайна, створили спільну спеціальну комісію, яка опікується інвентаризацією профспілкового майна. Наша позиція наступна: те, що належить державі й було свого часу передане у користування профспілкам, нехай повертається державі. Але те, що побудували профспілки, має належати їм.

Юрію Миколайовичу, для того, щоб люди побачили у профспілках захисників своїх прав, потрібно здійснити колосальну роботу. У вас є рецепти, як не лише завоювати довіру людей, а й не розчарувати їх?

— Наше головне завдання — не декларації та пусті обіцянки, а конкретні справи. Не хочу сказати, що всі 80 тисяч первинних профспілкових організацій працюють ефективно. Це було б неправдою. З іншого боку, ми маємо багато дуже активних, креативних і висококваліфікованих профспілкових лідерів, які працюють чесно і навіть мужньо, займають принципову позицію щодо дій адміністрації, відстоюючи законні права та інтереси трудівників. Вам першому з-поміж журналістів скажу: ми зараз навіть хочемо запровадити нагороду за мужність у відстоюванні інтересів трудящих. Вважаю, що від таких простих активістів і залежатиме те, наскільки профспілкам віритимуть люди, а також те, щоб вони в них не розчарувалися.

Максим ПРОКОПЧУК