Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Реорганізація підприємств здійснюється декількома способами: перетворенням, поділом, виділенням, приєднанням, злиттям. Реорганізація підприємства може спричинити за собою ліквідацію або створення нового структурного підрозділу, припинення діяльності підприємства і виникнення на його основі одного або кількох нових юридичних осіб, які стають правонаступниками майна, майнових прав і зобов'язань.

Стаття 36 КЗпП України вказує на те, що в разі зміни власника підприємства, а також у всіх перерахованих вище випадках реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), дія трудового договору працівника продовжується. Однак при цьому реорганізація може спричинити за собою зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів i найменування посад. При цьому працівник повинен бути повідомлений про це не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. Якщо реорганізація пов\u0026#39;язана зі скороченням чисельності або штату працівників підприємства, то можливе звільнення працівників. У цьому разі скорочення чисельності або штату в обов\u0026#39;язковому порядку повинна дотримуватися встановлена \u200b\u200bпроцедура з персональним попередженням працівників про наступне вивільнення не пізніше, ніж за два місяці з дотриманням порядку, передбаченого трудовим законодавством. Із зазначеного двомісячного терміну не виключається період тимчасової непрацездатності, час перебування у відпустці й інший час, протягом якого працівник не працював з поважної або неповажної причини.

Також можна попередити працівника про майбутнє вивільнення і в той період, коли він відсутній на роботі, але в жодному разі його повинні повідомити під розписку.

При розгляді справи в суді, якщо роботодавець не виконав вищевказане умова і працівник не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого працівник працював. При вивільненні працівників також враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 42 КЗпП та законодавством України. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. При відсутності такої роботи або у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу після звільнення за п. 1 статті 40 КЗпП працівник на свій розсуд або звертається до державної служби зайнятості, або працевлаштовується самостійно.

Не пізніше, ніж за два місяці, разом з попередніми попередженням працівника, роботодавець повинен направити інформацію про наступне вивільнення працівника за п. 1 статті 40 КЗпП у державну службу зайнятості. При звільненні працівника за п. 1 статті 40 КЗпП йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпП). Колективним договором підприємства можуть бути передбачені й інші гарантії для працівників при звільненні за п. 1 статті 40 КЗпП, наприклад надання протягом робочого часу із збереженням заробітної плати працівнику часу для пошуку нової роботи, додаткові виплати, інші гарантії. Працівник, з яким розірвано трудовий договір за п. 1 статті 40 КЗпП (крім випадків ліквідації підприємства), протягом одного року має переважне право на укладення трудового договору, якщо той же роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Статтею 184 КЗпП передбачено, що звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитину-інваліда, не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства. Звільнення у разі повної ліквідації підприємства допускається за умови обов\u0026#39;язкового працевлаштування. У разі порушення власником порядку звільнення за п. 1 статті 40 КЗпП, працівник має право подати позовну заяву до суду про поновлення на роботі протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Головний спеціаліст з питань правової
роботи юридичного департаменту апарату ФПУ,
який працює в Миколаївській облпрофраді                                                             Подимова О.Г.