Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Чи може відмова від поїздки у відрядження розглядатися як порушення трудової дисципліни?

Статтею 121 КЗпП України передбачені гарантії і компенсації при службових відрядженнях.

Згідно з п. 1.1. Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 13.03.98 р. № 59 направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Відповідно до ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Отже, власник або уповноважений ним орган не має права змусити працівника поїхати у відрядження для виконання роботи, яка не обумовлена трудовим договором. Якщо ж працівник без поважних причин відмовляється поїхати у відрядження для виконання завдань, обумовлених трудовим договором, це може розглядатися як порушення трудової дисципліни і потягнути за собою дисциплінарне стягнення.

Слід зазначити, що ст. 176 КЗпП України заборонено направляти у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а стаття 177 цього кодексу передбачає що, жінки, які мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть направлятися у відрядження без їх згоди.

Головний спеціаліст з питань правової  роботи

юридичного департаменту апарату ФПУ,

який працює в Миколаївській облпрофраді                                                              Подимова О.Г.