Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Відповідно до частини 1 ст.113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (частина 3 ст.113 КЗпП).

Оплата часу простою у розмірі, зазначеному у ст. 113 КЗпП, належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці (частина 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці»).

Водночас, згідно зі ст.13 КЗпП, питання нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), а також встановлення гарантій, компенсацій, пільг закріплюються у колективному договорі кожним підприємством, установою, організацією самостійно. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. У тому числі – оплату часу простою у більшому розмірі (наприклад, у розмірі середньої заробітної плати, у розмірі тарифної ставки (окладу) та ін.).

Якщо у колективному договорі передбачено оплату часу простою у розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу), оплата визначається виходячи з «чистої» тарифної ставки (окладу) без урахування доплат і надбавок. Якщо тарифні ставки (оклади) в період простою були збільшені (наприклад, у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму, до якого вони «прив’язані»), то «простійні» виплати необхідно розрахувати виходячи з нового розміру тарифної ставки (окладу), що діє в місяці, на який припадає простій.

Працівникам з неповним робочим часом оплата за час простою розраховується виходячи з тарифної ставки (окладу) з урахуванням зайнятості.

Якщо колективним договором передбачено, що за час простою за працівником зберігається середня заробітна плата, то її обчислення проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують місяцю запровадження простою.

У випадку продовження «карантинного» простою розмір середньої заробітної плати не перераховується.

Також слід пам’ятати, що на час простою працівників за їх згоди можна тимчасово перевести на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (частина 2 ст. 34 КЗпП). При цьому необхідно враховувати їх спеціальність і кваліфікацію. Працівник має право відмовитись від такого переводу.

У разі переведення працівника за його згодою внаслідок простою на нижче оплачувану роботу за працівником зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи (ст. 33 КЗпП).