Особливості надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими умовами праці
Статтею 76 Кодексу законів про працю України гарантовано надання щорічної додаткової відпустки працівникам за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.
Тривалість та умови надання щорічних додаткових відпусток, зокрема додаткової відпустки за шкідливі умови праці, визначено Законом України «Про відпустки» (далі – Закон).
Професії та посади, працюючи за якими можна отримати таку відпустку, визначені Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі – Список № 1290).
Таку відпустку надають згідно статті 7 Закону працівникам зі Списку № 1290, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Максимальна її тривалість – 35 календарних днів.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону, конкретну тривалість додаткової відпустки визначають у колективному договорі залежно від фактичної зайнятості працівника в шкідливих та важких умовах.
Відповідно статті 9 Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці, зараховуються:
· час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
· час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці;
· час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Враховуючи наведене вище, періоди, коли працівник перебував: на лікарняному; у відпустці без збереження заробітної плати; у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; у навчальній відпустці; на курсах підвищення кваліфікації; тощо виключають зі стажу для визначення тривалості додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.