Деякі особливості щодо виплати заробітної плати
Форми виплати заробітної плати встановлено ст. 23 Закону «Про оплату праці». Згідно з цією статтею заробітна плата виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.
Вимоги до порядку виплати заробітної плати поширюються на всіх роботодавців – як на підприємства, так і на фізичних осіб – підприємців.
Зокрема, законодавство зобов’язує виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені в колективному договорі. Але така виплата повинна здійснюватися (ч. 1 ст. 115 КЗпП і ч. 1 ст. 24 Закону «Про оплату праці»):
1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ці умови повинні дотримуватися і для авансу, і для заробітної плати за другу половину місяця.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Законодавством забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством, про що зазначено у ст. 25 Закону України «Про оплату праці».
Отже, банківську установу для перерахування заробітної плати визначає працівник, а не роботодавець.
Повідомити керівника підприємства про банківську установу, визначену працівником для отримання заробітної плати, можна письмово, шляхом надання відповідної заяви або направлення рекомендованим листом.
Підготовлено відділом з соціально-
економічних питань облпрофради
за матеріалами управління Держпраці
в Миколаївській області