Миколаївська обласна рада
професійних спілок

За частиною 2 ст. 2 та ст. 21 і 24 КЗпП право на працю реалізується укладенням трудового до­говору про роботу на підприємстві (в установі, організації), який оформля­ється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття на робо­ту згідно із заявою працівника.

У пункті 16 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (да­лі — Загальні положення), що містять­ся у випуску 1 «Професії працівни­ків, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (розділ «Професії робітників»), затвердже­ному наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, передбачено, що в разі виконання робітником ро­біт, що належать до різних профе­сій, трудовий договір укладається за згодою сторін з професії, яку ви­знано основною. Основною вва­жається професія з найбільшим об­сягом виконуваних робіт порівняно з іншими професіями.

Також Загальними положеннями передбачено, що конкретний перелік робочих обов'язків визначається ро­бочими інструкціями робітників, які розробляють і затверджують робото­давці на підставі типової кваліфіка­ційної характеристики, ураховуючи конкретні завдання та обов'язки, функції, права, відповідальність ро­бітників та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

За потреби завдання та обов'язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої профе­сії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих робіт­ників може бути розширене з дору­ченням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не по­требує іншої кваліфікації.

До робочих інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприєм­ства, установи, організації за згоди робітника.

Отже, якщо під час укладання тру­дового договору роботодавець та робітник домовилися про те. що ро­бітник згоден виконувати роботу за кількома професіями, та визначили основну професію, роботодавець оформлює наказ про прийняття на роботу згідно із заявою робітника.

Згідно з п. 2.14 Інструкції про по­рядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58, запи­си про назву роботи, професії або посади виконують для робітників та службовців відповідно до назв про­фесій і посад, зазначених у Класи­фікаторі професій.

При цьому слід зауважити: якщо робітник виконує роботи різних професій, до його трудової книжки вноситься професія, яку визнано основною.

Право працівників на щорічні до­даткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці визна­чається відповідно до Списків вироб­ництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на такі відпустки, затвердже­них постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).

Для працівників, не передбачених цими Списками, або для надання працівникам відпустки більшої тривалості, ніж передбачено Списками, може бути застосовано норму ст. 7 Закону України «Про охорону праці», згідно з якою роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним до­говором (угодою, трудовим дого­вором) працівникові пільги і ком­пенсації, в тому числі щорічні до­даткові відпустки, не передбачені законодавством.

За матеріалами роз'яснень фахівцями

Міністерства соціальної політики України