Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Як і за яку кількість днів (календарних чи фактич­но відпрацьованих підприємством згідно з графіком роботи) проводити нарахування зарплати мо­білізованим працівникам, якщо працівникам підприємства було встановлено (за їхньої згоди) неповний робочий тиждень у межах фінансування підприємства та згідно з цим погодже­но графік виходу на роботу. Інформацію щодо істот­них змін умов праці мобілізованим працівникам після їхньої мобілізації повідомити не було можливості.

За статтею 119 КЗпП за працівниками, при­званими на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі ви­никнення кризової ситуації, що загрожує національній без­пеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському гос­подарстві, сільськогосподарському виробничому коопе­ративі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, де вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачується грошове забез­печення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Середній заробіток працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Поря­док),

Виходячи із виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана така виплата, з урахуванням п. 8 Порядку, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюються із се­редньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна пла­та визначається діленням заробітної плати за фактич­но відпрацьовані впродовж двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Отже, відповідно до положень Порядку розмір серед­нього заробітку працівників, зазначених ст. 119 КЗпП. залежить від режиму і порядку обліку робочого часу.

Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником та роботодавцем може встановлюватися як під час прийнят­тя на роботу, так і згодом неповний робочий тиждень.

Оплата праці в такому разі провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Роботодавець має право на встановлення робочого часу без згоди працівника. При цьому роботодавець повинен додержуватися процедури зміни істотних умов праці, передбаченої ч. З ст. 32 КЗпП, відповідно до якої працівника попереджують не пізніше ніж за два місяці про встановлення неповного робочого часу або його скасування.

Виходячи із норм названих актів законодавства, якшо на підприємстві запроваджується неповний робочий час після мобілізації працівника і його не попереджено про таку зміну, то середній заробіток нараховується згідно з режимом роботи, за яким працівник працював до мобілізації.