Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При проведенні індексації слід керуватися Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації, встановлений у розмірі 101%.

Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (у 2014 році – 1218 грн.). Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

У разі підвищення заробітної плати місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищує суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця (у базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1,0 або 100%), наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо сума підвищення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка виплачується на момент підвищення, то здійснюється підвищення розміру заробітної плати та виплачується сума індексації, визначена з урахуванням суми підвищення заробітної плати.

Враховуючи те, що на підприємствах, в установах, організаціях підвищення заробітної плати відбувається в різні періоди, то і базові місяці для обчислення індексу для проведення індексації можуть бути різними. Підприємства, установи та організації самостійно мають здійснювати розрахунки індексів для проведення індексації на підставі офіційних публікацій Держстату України.

Нарахування суми індексації та її виплата здійснюються одночасно з нарахуванням і виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який підлягають індексації.

У разі порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (у тому числі – заробітної плати) на один і більше календарних місяців підприємства, установи та організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою.

Компенсація провадиться відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін (за даними Держстату України) за період невиплати грошового доходу. При цьому до розрахунку не включається індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід.

Компенсація нараховується з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін для кожного місяця окремо, якщо індекс споживчих цін, обчислений шляхом множення місячних індексів за період невиплати грошового доходу, перевищує 100%. Компенсація нараховується і виплачується у тому самому місяці, в якому виплачують заборгованість із заробітної плати.

За матеріалами Вісника Міністерства доходів і зборів України