Якщо відсутня можливість завчасно виплатити зарплату за час відпустки
Відповідно до частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України «Про відпустки», заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
У разі потреби працівника отримати щорічну відпустку або її частину у стислі терміни (через сімейні обставини, стан здоров’я тощо), коли можливість завчасно виплатити працівникові заробітну плату за час відпустки відсутня, доцільно керуватися нормами Конвенції МОП №132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-ІІІ. Параграфом другим статті 7 цієї Конвенції передбачено, що суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
З огляду на це, працівник може висловити своє бажання про одержання заробітної плати за неї в терміни, визначені ним і роботодавцем, у заяві про надання відпустки. Саме написання працівником заяви відповідного змісту й накладення роботодавцем резолюції «Погоджую» вважається у зазначеному випадку угодою сторін.