Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Пункт 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачає можливість звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. КЗпП прямо не передбачено категорії осіб, яких не можна звільнити на цій підставі, проте статтями 184 та 186-1 КЗпП визначено, що власник (уповноважений ним орган) не може звільнити з власної ініціативи (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням):

ñ вагітних жінок;

ñ жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадку, якщо відповідно до ч. 6 ст. 179 жінці на підставі медичного висновку надана відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною);

ñ одиноких матерів (відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 (далі - постанова Пленуму) одинокою матір’ю вважається жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда;

ñ батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників).

Отже, якщо, наприклад, жінка, яка має чотирирічну дитину, є одинокою матір’ю, то роботодавець не має права звільнити її за прогул. Але, якщо ця жінка не належить до будь-якої категорії працівників, стосовно яких законодавством передбачені обмеження щодо звільнення їх з ініціативи власника (уповноваженого ним органу), потрібно пам’ятати, що роботодавець може звільнити її за прогул лише за наявності двох умов:

ñ вона була відсутня на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (причому обов’язково підряд);

ñ прогул був вчинений без поважних причин. Потрібно також додати, що у разі, якщо працівник є членом первинної профспілкової організації, його звільнення на підставі п. 4 ст. 40 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу цієї профорганізації.

       При цьому, слід мати на увазі, що відповідно до постанови Пленуму звільнення працівника за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП України) є дисциплінарним стягненням, тому власник або уповноважений ним орган повинен додержуватись Порядку застосування дисциплінарних стягнень: згідно з ч. 1 ст. 149 КзпП України, до застосування дисциплінарного стягнення (догана або звільнення) власник або уповноважений ним орган повинен зажадати вiд порушника трудової дисципліни письмові пояснення.