Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Працівника, звільненого за ініціативою власника поновлено на роботі. Перед звільненням йому виплатили грошову компенсацію за невикористану відпустку. Чи може працівник вимагати повернення підприємству отриманої компенсації та з якого часу слід обраховувати період, за який йому має надаватися щорічна відпустка?  

Відповідно до ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (тобто до моменту звільнення), а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (частина перша ст. 24 Закону України "Про відпустки" .

Законодавством про працю України не передбачено повернення працівником грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т.ч. час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.