Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Залучення працівників до роботи у вихідні дні

Згідно зі ст.71 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), робота у вихідні дні забороняється. Залучення деяких працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, визначених законодавством, а також ч.2 цієї статті.

Залучають працівників до роботи у вихідні дні за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.

Компенсація за роботу у вихідні дні

Відповідно до ст.72 КЗпП, робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

Отже, спосіб компенсації роботи у вихідний день (надання іншого вихідного дня чи подвійної оплати) визначається за згодою сторін трудового договору і в наказі про залучення працівників до такої роботи роботодавець повинен конкретно зазначити, в який саме спосіб працівникові буде компенсовано роботу у вихідний день.

Інший день відпочинку для кожного працівника доцільно визначати в наказі про залучення працівників до роботи у вихідний день. Якщо цього не зроблено, працівник не має права самовільно визначати інший день відпочинку.

Законодавчо не врегульовано терміни надання іншого дня відпочинку як компенсації роботи у вихідний день. Сторони можуть домовитися про надання іншого дня відпочинку, додавши його, наприклад, до початку або кінця відпустки.

Згідно зі ст.7 Закону України “Про колективні договори і угоди” в колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого расу і відпочинку. Тому порядок компенсації роботи у вихідний день доцільно визначати в колективному договорі.

Компенсація за роботу у вихідний день під час перебування у відрядженні

Відповідно до п.9 розділу 1 “Загального положення” Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (у редакції наказу Міністерством фінансів України від 17.03.2011р. №362), на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

За п.10 зазначеної Інструкції, працівникові, спеціально відрядженому для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства, тобто, враховуючи ст.107 КЗпП, робота працівника, спеціально відрядженого для роботи у вихідні, святкові, неробочі дні, оплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки.

Ураховуючи, що положення цієї Інструкції поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, а для інших підприємств мають рекомендаційний характер, то госпрозрахункові підприємства питання щодо відряджень, у тому числі щодо порядку направлення працівників у відрядження та компенсації за роботу у вихідні дні, мають урегульовувати в колективному договорі.

За роз’ясненням Міністерства соціальної політики України