Юридичні консультації
Розмір і порядок виплати вихідної допомоги «чорнобильцям» категорій 1 і 2 при скороченні штатуЗапитання: У якому розмірі і в якому порядку виплачується вихідна допомога «чорнобильцям» категорій 1 і 2 при скороченні штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП? Чи виплачується при цьому середній заробіток згідно зі статтею 44 КзпП? Відповідь: Відповідно до пункту 7 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі — Закон № 796) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування. Додаткова відпустка одинокій матері за основним місцем роботи і на роботі за сумісництвомЗапитання: Чи надається додаткова відпустка за основним місцем роботи і на роботі за сумісництвом одинокій матері (батьку) жінці, яка має двох дітей віком до 15 років? Відповідь: Тривалість відпусток визначається Законом України «Про відпустки» (далі — Закон), іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону), не враховуються. Згідно зі статтею 2 Закону право на відпустки мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Час відпочинку протягом робочого дняЧас відпочинку — це встановлений законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання трудових обов'язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд. Основними видами відпочинку є: перерви протягом робочого дня, щотижневі дні відпочинку — вихідні дні, святкові й неробочі дні, відпустки. Випробування при прийнятті на роботуСтаття 26 Кодексу законів про працю України зазначає що, при укладенні трудового договору за угодою сторін може бути передбачено випробування при прийнятті на роботу з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу. Призначення випробування не залежить від кваліфікації і досвіду працівника. Частина 3 статті 26 Кодексу законів про працю України визначає, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: - осіб, які не досягли вісімнадцяти років; - молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; - молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; - осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; - інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Щодо порядку видачі довідок про роботу та заробітну платуВидача довідок про роботу та заробітну плату регулюється ст. 49 Кодексу законів про працю України. Згідно з цією статтею власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. У Кодексі законів про працю України не встановлено строк видачі зазначених довідок працівникам. Науково – практичний коментар до законодавства України про працю радить при вирішенні питання про строк видачі такої довідки звертатись до Закону України «Про звернення громадян» в якому ст. 20 говорить що, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно,але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Видача таких довідок здійснюється безоплатньо. |