Нарахування зарплати мобілізованим працівникам
Як і за яку кількість днів (календарних чи фактично відпрацьованих підприємством згідно з графіком роботи) проводити нарахування зарплати мобілізованим працівникам, якщо працівникам підприємства було встановлено (за їхньої згоди) неповний робочий тиждень у межах фінансування підприємства та згідно з цим погоджено графік виходу на роботу. Інформацію щодо істотних змін умов праці мобілізованим працівникам після їхньої мобілізації повідомити не було можливості.
За статтею 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, де вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачується грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Середній заробіток працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок),
Виходячи із виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана така виплата, з урахуванням п. 8 Порядку, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Отже, відповідно до положень Порядку розмір середнього заробітку працівників, зазначених ст. 119 КЗпП. залежить від режиму і порядку обліку робочого часу.
Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником та роботодавцем може встановлюватися як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий тиждень.
Оплата праці в такому разі провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Роботодавець має право на встановлення робочого часу без згоди працівника. При цьому роботодавець повинен додержуватися процедури зміни істотних умов праці, передбаченої ч. З ст. 32 КЗпП, відповідно до якої працівника попереджують не пізніше ніж за два місяці про встановлення неповного робочого часу або його скасування.
Виходячи із норм названих актів законодавства, якшо на підприємстві запроваджується неповний робочий час після мобілізації працівника і його не попереджено про таку зміну, то середній заробіток нараховується згідно з режимом роботи, за яким працівник працював до мобілізації.