Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Відпустка - це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.

Право працівників на відпочинок шляхом надання їм відпустки закріплено у ст. 45 Конституції України. Відносини, пов'язані з відпусткою також регулюються Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України), іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» ( далі - Закон) право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів має, зокрема, одинока мати.

У повсякденній кадровій роботі часто виникають питання щодо надання відпусток одиноким матерям і, зокрема, з’ясування, хто належить до цієї категорії.

Поняття «одинокої  матері»  визначено  у  п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону та у  п. 9 постанови   Пленуму Верховного  Суду  України  від 06.11.92 р.  №  9 «Про  практику розгляду судами трудових спорів» (далі - Постанова). 

Так, згідно з Постановою одинокою матір'ю слід вважати:

- жінку,  яка не перебуває у шлюбі  та  у  свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька  зроблено  у  встановленому порядку  за  вказівкою матері;

- вдову; 

- іншу жінку,  яка виховує й утримує дитину сама.

Зверніть увагу, що стаття 10 Закону визначає одиноку мати як таку, що виховує дитину без батька, а отже, участь батька або іншої особи в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої (факт отримання  аліментів для надання соціальної відпустки не має значення).

Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері:

жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька дитини зроблено зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;

вдова;

жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка виховує дитину без батька незважаючи на факт отримання алiментiв, i жiнка, яка вийшла замiж, але її дитина новим чоловiком не всиновлена).

Увага! Визначення терміна «одинока мати», подане у Законі, застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Для отримання додаткової соціальної відпустки одинока мати має подати такі документи:

- жінка, яка не перебуває у шлюбі, - копію свідоцтва про народження дитини і довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини;

- жінка, яка є вдовою, — копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть чоловіка;

- розлучена жінка, яка справді виховує дитину сама (без батька), - копію свідоцтва про народження дитини; копію свідоцтва про розірвання шлюбу (для підтвердження того, що жінка є розлученою); документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Дуже часто виникають питання з наданням додаткової соціальної відпустки розлученій жінці, жінці, яка виховує дитину без батька, в тому числі і жінці, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі і при цьому батько визнав дитину, та жiнці, яка вийшла замiж, але її дитина новим чоловiком не всиновлена, оскільки батько в дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні дитини.

На практиці виникають питання що це за документи, які б підтверджували те, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Стаття 157 Сімейного кодексу України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї (ст. 158 Сімейного кодексу України).

Отже, розлучена жінка (одинока мама) має підтвердити той факт,що батько не бере участі у вихованні дитини.

Якщо батько визнаний таким, що бере участь у вихованнi дитини (коли він разом проживає з дитиною або є iншi докази щоденної його участi у вихованнi дитини), така вiдпустка працівницi не надається.

Уразі ухилення батька від своїх обов’язків з виховання дитини мати має право звернутися до суду  з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Діючим законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити розлученій жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання соціальної додаткової відпустки.

Відтак для підтвердження права на вищезазначену відпустку може бути надано будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений у встановленому порядку документ, у якому підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Зокрема, це може бути:

- рішення суду про позбавлення батьківських прав;

- ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі про стягнення аліментів;

- акт, складений комісією, створеною первинною профспілковою організацією, чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їхніх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;

- довідка зі школи або дитячого садочка про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Пред’явлення лише довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у її вихованні.

Жінка, яка вдруге вийшла заміж, але її дитина від першого шлюбу новим чоловіком не всиновлена, для отримання такої відпустки має пред’явити документ, який підтверджував би те, що батько дитини не бере участі у її вихованні, та довідку органу реєстрації актів цивільного стану про те, що дитина новим чоловіком не всиновлена.

Якщо вдова чи розлучена жінка, яка виховує дитину без батька (в разі позбавлення його батьківських прав), взяла новий шлюб з іншим чоловіком і її дитина від першого шлюбу ним не всиновлена, вона має право на додаткову соціальну відпустку як одинока мати.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання додаткової соціальної відпустки як одинока мати не має.

Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки.

Зазначені умови й порядок надання додаткової соціальної відпустки застосовуються і до батька, який виховує дитину без матері (одинокий батько). Одиноким батьком слід вважати чоловіка, який не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько, вдівця, розлученого чоловіка, що виховує дитину без матері.

Вiдповiдно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та статтi 2 3aкoнy України «Про державну допомогу сiм'ям з дiтьми”, дитина — це особа вiком до 18 рокiв (повнолiття), якщо згiдно iз законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолiтньої ранiше.

Отже, одинока мати має право на додаткову соціальну вiдпyстку до досягнення дитиною повноліття. Вона також не втрачає права на таку відпустку в роцi досягнення дитиною граничного вiку для її надання.

3а наявностi кiлькох пiдстав для надання вiдпустки за статтею 19 3акону України «Про вiдпyстки» iї загальна тривалiсть не може перевищувати 17 календарних днiв.

У випадку, якщо одинака мати має двох та бiльше дiтей вiком до 18 рокiв, iй надається зазначена додаткова відпyстка тривалiстю десять календарних днiв за кожну дитину, але не бiльше 17 календарник днів. Якщо одинока мати має тiльки одну дитину-iнвалiда, то iй надається така вiдпустка за однiєю пiдставою, оскiльки пiдстави (наявнiсть у жiнки дитини-iнвалiда та наявнiсть дитини в одинокої матерi) збiгаються. Наявнiсть в одинокої матерi двох дiтей, з яких одна дитина-iнвалiд, дає право на цю вiдпустку за двома пiдставами.

Увага! Коли підстави, визначені ч. 1 ст. 19 Закону  збігаються, можна застосувати лише одну з них. Тобто конкретну дитину можна врахувати лише за однією з даних підстав.

Додаткова соціальна відпустка надається понад щорічну основну відпустку, щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Така відпустка переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 11 Закону, якою регулюється питання перенесення щорічної відпустки.

Соціальна додаткова відпустка може надаватись у будь-який час протягом календарного року, незалежно вiд вiдпрацьованого часу. Працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після).

Якщо працiвник з якихось причин не скористався своїм правом на таку вiдпустку в роцi досягнення дитиною певного вiку або за кiлька попереднiх рокiв, вiн має право використати iї, а в разi звiльнення, незалежно вiд пiдстав, йому має бути виплачена компенсацiя за всi невикористанi днi вiдпусток, як це передбаченє статтєю 24 Закону України «Про вiдпустки». Чинним законодавством не передбачений термiн давностi, пiсля якого втрачається право на додаткову соціальну вiдпустку.

Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 року — тривалістю 10 календарних днів.

Завідувач відділу з

правової роботи облпрофради

Надія Матвєєва