Дворічна підготовка законопроекту нового Трудового кодексу до другого читання добігла кінця. Зараз документ проходить редакційні правки, після чого буде опублікований на сайті Верховної Ради.

Зважаючи на важливість цього документу, який стосується мільйонів працюючих українців, у ЗМІ, комітетах, кабінетах та у Фейсбук (куди ж без нього) розгорнулись неймовірні баталії. Дехто обурюється недопущенням до обговорення законопроекту, дехто лякає українців, як окремими пастками так і рабським Трудовим кодексом в цілому. Публічну нішу критики щільно обійняли політики, «незалежні» профспілки, експерти та громадські організації.

«У зв’язку з відсутністю соціального діалогу і, зокрема, належного залучення представників незалежного профспілкового руху до обговорення проекту Трудового кодексу, Конфедерація вільних профспілок України оголосила 27 квітня марш протесту.» – заявляв Голова КВПУ Михайло Волинець.

Ця заява, пряме свідчення або склерозу, або відвертого лукавства пана Волинця. Він напевно забув, що саме 9 листопада 2015 року, на засіданні Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, куди входить і КВПУ,  було прийняте рішення про створення та делегування представників у робочу групу по підготовці проекту Трудового кодексу. Тоді Михайло Волинець, який до речі є одним з керівників СПО, категорично відмовився працювати у робочій групі, і не надав до неї жодного свого представника. А зараз, коли тяжкий законотворчий марафон добіг кінця, він зненацька згадав, що Трудовий кодекс регулює права трудящих, а тому думку «незалежних» профспілок обов’язково повинні вислухати. Як у тій байці: «Красне літо проспівала, озирнулась… Ба!..», а ТК вже доопрацювали.

Відчуваючи смак популістської «крові», експерти, представники «незалежних» профспілок взяли за основу: хто гучніший, той і правий, емоційно вигукуючи меми про рабський (Михайло Волинець) та хижацькій (Олег Вернік) Трудовий кодекс, вириваючи фрази з контексту та безсовісно маніпулюючи трактуванням. Ввести в оману співгромадян гучними промовами – бабуїнська тактика на користь власних інтересів.

Подивимось, що вони говорять.

«Визначення даних, що є комерційною таємницею, у Трудовому кодексу відсутнє. Згідно зі ст.505 Цивільного кодексу України ними можуть вважатися відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Таке широке формулювання надасть роботодавцю право звільнити працівника, наприклад, за розголошення розміру його заробітної плати та ін.» – зауважує Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики.

«Таке широке формулювання надасть роботодавцю право звільнити працівника за будь-які відомості організаційного, технічного або іншого характеру, наприклад, за розголошення розміру його заробітної плати, або внутрішнього трудового розпорядку компанії.» – слово в слово повторює юрист ГО «Трудові ініціативи» Олена Михальченко.

«В частности, рабочего могут уволить за разглашение профессиональной тайны. Такова, например, информация о зарплате. То есть, если человек расскажет жене, сколько зарабатывает, может потерять работу.»  – каже Голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.

А тепер подивимось, що каже законодавство.

Чинний Кодекс законів про працю України не містить положень, які регулюють обов’язок працівників щодо нерозголошення комерційної таємниці підприємства. Тому на кожному підприємстві такі положення приймаються окремо. Але, не вся інформація може бути комерційною таємницею. На сьогодні діє постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» ще від серпня1993 р. № 611, згідно якої:

«Відомості про  чисельність і склад працюючих,  їхню заробітну плату в цілому та за професіями  й  посадами,  а  також  наявність вільних робочих місць – НЕ МОЖУТЬ бути комерційною таємницею.»

З урахуванням діючого законодавства, критика «експертів» постає відвертою брехнею. Питання – навіщо?

«Зрозуміло, що проект Кодексу не є досконалим. Документ містить більше 1900 правок різного авторства, що вплинуло на його цілісність. Після прийняття, його чекають ще десятки поправок, необхідність яких стане зрозуміла при практичному впроваджені нових норм. Це нормальний процес, який можна лише мінімізувати, але неможливо уникнути.» – вважає заступник Голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко.

P.S. Порядність, це як податок: ті хто його платить, програють тим, хто його не сплачує. Нерівні умови.

Просимо бути уважними та розбірливими. У наступних публікаціях ми детально розберемо всі скандальні тези істериків Трудового кодексу.

Рак Богдан
редактор ФПУnews