Актуально
До уваги членських організацій облпрофради! Шановні спілчани! З 3 квітня 2023 року апарат Миколаївської обласної ради профспілок працює в офісних приміщеннях Будинку спілок облпрофради. При необхідності можна звертатися: - з загальних питань до голови облпрофради Онищенко Любові Миколаївни за тел. 050-175-57-66; - з організаційних питань до завідувачки відділу з організаційних питань облпрофради Євстаф’євої Наталії Петрівни за тел. 068-100-12-10; - з питань трудового законодавства до завідувачки відділу з правової роботи Чернової Олени Вікторівни за тел.096-043-73-84. |
Діють нові підстави для звільнення працівника
27 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» від 4 червня 2024 року № 3768-IX.
Зазначеним Законом розширено перелік підстав для звільнення працівника за ініціативою роботодавця, зокрема, нині роботодавець має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, в тому числі у випадках:
набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України (п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);
невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП України (п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Звертаємо увагу, що відповідно до Кримінального кодексу України злочинами проти основ національної безпеки України є:
- дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109);
- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110);
- фінансування дій, учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ст. 1102);
- державна зрада (ст. 111);
- колабораційна діяльність (ст. 1111);
- пособництво державі-агресору (ст. 1112);
- посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112);
- диверсія (ст. 113);
- шпигунство (ст. 114);
- перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ст. 1141);
- несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, учинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 1142).
За всі ці злочини передбачено кримінальну відповідальність переважно у формі позбавлення волі.
Тож у разі набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено за перелічені злочини, роботодавець матиме право його звільнити на підставі п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Крім того нині визначено, що правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які можуть бути частиною правил внутрішнього трудового розпорядку, мають містити положення про зобов’язання працівників щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.
Зазначені доповнення знайшли своє відображення в ст. 142 КЗпП України.
Як вбачається із вищезазначеного, унесення таких положень до правил внутрішнього трудового розпорядку є добровільним рішенням роботодавця, якщо не йдеться про:
- підприємства (установи, організації), які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави;
- об'єкти чи оператори критичної інфраструктури.
З огляду на це звільнення працівника за невиконання правил поведінки на підприємстві (в установі, організації) відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП України допускається в разі, якщо йдеться про невиконання працівником правил, визначених роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку, а саме розголошення працівником «інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією».
Але слід мати на увазі, що після закінчення дії воєнного стану тільки звільнення працівника за невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП України, із нововведених підстав для розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, буде проводитися за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначеної підстави здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. Це пов’язано з тим, що у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Також з’явилась нова підстава для відсторонення працівників, які працюють на об'єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, або на об'єктах чи в операторів критичної інфраструктури. Відсторонення буде можливе в разі проведення роботодавцем службової перевірки працівника.
Відділ з правової роботи Миколаївської облпрофради