Миколаївська обласна рада
професійних спілок

Витребування заборгованої заробітної плати шляхом індивідуального трудового спору

Які шляхи вирішення індивідуального трудового спору щодо заборгованої заробітної плати?

Якщо працівник самостійно, або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем – його індивідуальний трудовий спір, відповідно до статті 221 Кодексу законів про працю України, підлягає розгляду в органах, які розглядають трудові спори: комісія з трудових спорів, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.

Що являє собою та яким чином працює комісія з трудових спорів?

Комісії з трудових спорів утворюються на всіх підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності та виду господарювання, де працює не менше п’ятнадцяти осіб. Організація комісій по трудових спорах визначена статтею 223 Кодексу законів про працю України. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів із заявою про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Така заява підлягає обов’язковій реєстрації, а на її розгляд дається десятиденний строк. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, та представників власника. Рішення комісії з трудових спорів приймається більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, і є обов’язковим для власника так само, як і рішення суду. Відповідно до статті 229 Кодексу законів про працю України, воно підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження, а у разі невиконання комісія по трудових спорах підприємства видає працівникові посвідчення, що має силу виконавчого листа (стаття 230 Кодексу законів про працю України). На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Яким чином виборювати заборговану працівникові заробітну плату у судовому порядку?

Якщо заробітна плата працівникові нарахована, проте не виплачена, то він може звернутися до суду (районного, районного у місті, міського чи міськрайнного суду за місцезнаходженням підприємства, чи за власним місцем проживання) із заявою про видачу судового наказу (який є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (стаття 161 Цивільного процесуального кодексу України). Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»).

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Судовий збір за подання такої заяви з працівника не стягується (на підставі підпункту 1 пункту 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»).

Вимоги працівника про виплату належної йому заробітної плати можуть пред'являтися в суді без обмеження строком. Крім того, слід враховувати, що без обмеження строком є можливим звернення з вимогою про виплату належної працівнику тільки тієї заробітної плати, що нарахована та відображена у відомості.

У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (стаття 102 Цивільного процесуального кодексу України).

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Які є вимоги до заяви про видачу судового наказу?

Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 163 Цивільного процесуального кодексу України. У заяві до суду, складеній державною мовою, повинно бути визначено:

1. найменування суду, в який подається заява;

2. ім'я заявника (позивача) та боржника (відповідача), а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3. вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4. перелік документів, що додаються до заяви:

- копія паспорту,

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера,

- довідка про суму заборгованої заробітної плати (право працівника на отримання такої довідки передбачене статтею 49 Кодексу законів про працю України; для цього необхідно письмово звернутись до головного бухгалтера підприємства),

- копія наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, або копія трудової книжки, або витяг з табелю (докази, які підтверджують місце роботи та, відповідно, вимоги позивача),

- довідка про тарифну ставку (оклад) та розмір середнього заробітку позивача,

- копія позовної заяви.

У заяві слід указати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Також у позовній заяві слід вказати про звільнення від сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду такої справи як справи про стягнення заробітної плати на підставі підпункту 1 пункту 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих документів. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження

Заява подається в двох примірниках — одна для суду, друга для відповідача. Крім того, позивачеві доцільно зробити копію заяви для себе, на якій слід поставити в канцелярії суду відмітку з датою подачі заяви.

Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

У випадку, коли працівникові відмовлено у наданні довідки про суму заборгованої заробітної плати, або у разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. Позов подається до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Підготовлено відділом з соціально-економічних питань облпрофради