Миколаївська обласна рада
професійних спілок

– Минуло два з половиною місяці з часу обрання Вас Головою ФПУ. Ви не новачок у профспілковому русі, маєте авторитет у профспілковому середовищі. Що стало для Вас найбільшою несподіванкою на новій посаді? З яким опором чи «бюрократичною традицією» уже довелося зіштовхнутися?

– Мені складно говорити про бюрократичні складові. Я вважаю, що не це є основою профспілкової роботи. Найбільшою несподіванкою і розчаруванням для мене був внутрішній розбрат, коли окремі профспілкові керівники, які мають представляти інтереси людей праці, представляють власні амбіції. І я, як керівник, зіштовхуюсь з їхніми амбіціями, замість підтримки реальних справ.

Чому я про це говорю? Тому що їхні профспілки та профспілковий рух на місцях не підтверджує те, що лунає з їхніх вуст у бік ФПУ і мене особисто як Голови ФПУ. На місцях люди прагнуть єдності та хочуть не просто зберегти ФПУ, а ще й посилити її. Проте я бачу й позитивну динаміку. Для багатьох ці 2,5 місяці, що я очолюю ФПУ, стали певним імпульсом для того, щоб переконатися, що так, як було раніше, уже ніколи не буде.