Доплата за роботу у вечірні години
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (територіальними) угодами.
Норми оплати праці за роботу в нічний час належать до державних норм з оплати праці, що є обов’язковими для підприємств усіх форм власності, які використовують працю працівників у нічний час (ст.12 Закону).
За ст.54 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою, територіальною угодами та колективними договорами, але не нижче від 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Отже, працівникові, який працював у нічний час, у підвищеному розмірі оплачують години, безпосередньо відпрацьовані в нічний час.
Щодо доплати за роботу у вечірній час, то такий вид виплат КЗпП не передбачений.
Така доплата встановлюється на підприємствах, які перебувають у сфері дії генеральної, відповідної галузевої та територіальної угод.
Відповідно до додатка 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки працівникам, які працюють за багатозмінним режимом, установлюється доплата за роботу у вечірній час у розмірі 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину, відпрацьовану 3 18-ї до 22 години.
Багатозмінний режим роботи – це такий режим, коли на підприємстві, в установі, організації робота впродовж доби виконується у дві і більше змін, тривалість кожної із них не має бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня.
Відповідно до ст. 58 КЗпП на змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Для працівників, які працюють за змінами, адміністрація підприємства за погодженням з профспілковим комітетом підприємства встановлює графіки змінності.
Рівномірність переходу працівників з однієї зміни в іншу означає, що такий перехід, як правило, має відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності.
За ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Тобто положення певної галузевої угоди поширюються на ті підприємства, уповноважені особи яких як від сторони роботодавців, так і найманих працівників (профспілок) брали участь у підписанні угоди або згодом приєднались до неї.
Для підприємств, які під час укладення угоди не були представлені уповноваженими представниками зі сторони власника і сторони профспілки, під час укладення колективного договору обов’язковими є норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні.
Однак підприємству, для якого положення галузевої угоди не є обов’язковими, законами України «Про колективні договори і угоди» та «Про соціальний діалог в Україні» не забороняється їх застосування.
За роз’ясненням Департаменту заробітної
плати та умов праці Мінсоцполітики України