Миколаївська обласна рада
професійних спілок

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ ВІД ВЛАДИ ПОВАЖАТИ ПРАВА ПРОСТИХ ГРОМАДЯН»

OGV

top left ua

17 жовтня у всьому світі відзначають як День боротьби з бідністю. Ця дата для сьогоднішньої України логічно продовжує Всесвітній день дій за гідну працю, який відзначався 7 жовтня. 

Про те, що нині турбує профспілки як найчисленнішу громадську організацію, які вимоги вони висувають владі, ми ведемо розмову з Головою Федерації профспілок України Григорієм ОСОВИМ.

«До категорії бідних в Україні треба віднести майже 70 відсотків населення»

- Григорію Васильовичу, в останній час все гучніше чути голос профспілок як захисників соціально-економічних прав та законних інтересів людини праці. Так, з ініціативи Федерації профспілок України 7 жовтня у Києві відбувся Всеукраїнський форум профспілок «За гідну працю та добробут людини». Наскільки, на Ваш погляд, ця тема зараз актуальна для України?

- Почну з того, що Всесвітній день дій за гідну працю  відзначається українськими профспілками, починаючи з 2008 року, коли його було встановлено на міжнародному рівні. У цій день трудящі в черговий раз нагадують урядам і роботодавцям про необхідність економічного зростання і соціального розвитку на засадах гідної праці, в центрі якої має бути людина.

У вересневій доповіді для «Групи двадцяти», підготовленій Міжнародною організацією праці, Організацією економічного співробітництва та розвитку та Світовим банком, зазначається: «Зростання зарплат значно відстає від росту продуктивності праці в більшості країн «Групи двадцяти». Відновлення економічного зростання також залежить від відновлення попиту, а це, в свою чергу, вимагає активнішого створення робочих місць і зростання заробітної плати».

Звичайно, що ці рекомендації стосуються й України, в якій світова фінансово-економічна криза, економічне протистояння з Росією і військовий конфлікт на Сході країни значно ускладнили становище трудящих, пенсіонерів, інших соціальних верств. Про це зазначає також ООН, вказуючи на те, що в Україні існує чимало проблем з дотриманням економічних, соціальних та культурних прав.

За офіційними даними, близько 30 відсотків населення України перебуває у стані бідності. А за критерієм бідності, встановленим Світовим банком, який дорівнює денному споживанню у 3 долари США, до категорії бідних в Україні треба віднести майже 70 відсотків населення.

- Тобто, грубо порушується право більшості членів суспільства на доступ до життєво необхідних ресурсів, до національного багатства? 

- І при цьому органи влади не забезпечують реального виконання взятих Україною на себе міжнародних зобов’язань та норм національного законодавства. Насамперед це стосується забезпечення права на працю, зокрема молоді. Вже тривалий час влада та підприємці не можуть подолати  таке ганебне явище, як заборгованість з виплати заробітної плати, загальна сума якої на 1 вересня цього року збільшилася в 1,8 разів і сягнула 1 мільярд  424 мільйони гривень! А кількість працівників, які не отримують своєчасно  зарплату, зросла вдвічі. 

Про все це ми говорили на своєму форумі. Доречи у ньому взяли участь Міністр соціальної політики, Голова національної тристоронньої соціально-економічної ради Людмила Денисова, голова Комітету ВРУ з питань праці і соціальної політики Петро Цибенко, керівник Гуманітарного управління АПУ Юрій Рубан, представники інших органів влади, голови громадських рад міністерств, соціальні партнери.

Надіслали ми запрошення і главі Адміністрації Президента Борису Ложкіну з пропозицією презентувати перед такою поважною аудиторією громадянського суспільства яка репрезентує 10 млн. працівників, студентів, ветеранів праці з усіх регіонів і галузей економіки, Стратегію реформ 2020, ініційовану главою держави. Але, як бачимо, не знайшлося на це чи часу, чи кому доручити.

Ми сподівались, що участь у форумі візьме і виступить прем’єр-міністр України, оскільки до Уряду накопичилось найбільше питань. Тим більше, що за півроку своєї діяльності Уряд так і не зустрівся з профспілками. Проте й зараз цього не сталося.

«Чому така зневага до людини праці?»

- Як відомо, гострою залишається і проблема забезпечення умов і безпеки праці на робочих місцях. Яка ситуація у цій сфері зараз?

- На «трудовому фронті» щорічно гине внаслідок травмування та аварій 1300 працівників, 7000 стають інвалідами, тисячі отримують професійні захворювання. Тому скорочення фінансування охорони праці, урізання матеріального відшкодування потерпілим та членам сімей загиблих на виробництві, ліквідація санаторно-курортного лікування, як це пропонує Уряд законопроектом № 5080, на фоні посилення соціального захисту учасників АТО, викликає у трудящих справедливі запитання: чому така зневага до людини праці?

Інша проблема – це згортання державного нагляду у сфері праці  під гаслом дерегуляції, в той час, як 5 млн. працівників або кожен третій працює нелегально без законного захисту та охорони праці. В цій сфері обертається близького 200 млрд. грн. тіньової заробітної плати. Державі не сплачуються податки і єдиний соціальний внесок, тому не вистачає грошей ні на пенсії, ні на соціальні виплати. А відтак податковий тягар все більше перекладається на легально працюючих, чисельність яких щороку зменшується і становить вже близько 10 млн., які фактично мають забезпечувати прожиття собі і решті 35-мільйонного населення.  Ось чому профспілки вимагають від Уряду активації дій по детінізації економіки і легалізації трудових відносин. Але реальних кроків поки не видно.

На цьому фоні зростає кількість порушень і безпосередньо роботодавцями. В першому півріччі профспілковими активістами зафіксовано понад  700 тис. порушень прав працівників, що вдвічі більше ніж за весь 2013 рік.

Щоденно до профспілкових органів надходять численні повідомлення, заяви, звернення щодо наступу на  права працівників, а саме:  скорочення чисельності, урізання зарплат, обмеження соціальних гарантій і зобов’язань за колективними договорами, підвищення цін і тарифів, які подаються владою і бізнесом, як неминучі жертви в умовах, що склалися. Тільки сам реєстр порушення прав  займає 29 сторінок. 

«Знімають, як то кажуть, останню сорочку...»

- Але зараз дуже часто лунають заклики трохи зачекати, не критикувати владу, бо «ви ж розумієте: у країні війна»…   

- Звичайно, профспілки добре розуміють, у якій вкрай складній ситуації знаходиться держава, а також важливість прийняття невідкладних заходів для вирішення першочергових проблем, пов’язаних з військовими діями на сході країни. Сьогодні як ніколи необхідна єдність та згуртованість суспільства.

Тому і в березні, і в липні цього року, коли «пакетом» приймались законодавчі акти обмежувального характеру, збільшувалось оподаткування доходів, профспілки утрималися від публічної критики влади та протестних дій виключно з розуміння обставин, що йде війна і головна увага суспільства привернута до того, як допомогти країни захистити територіальну цілісність і незалежність. До речі ФПУ та наші організації теж надають значну гуманітарну допомогу військовим. 

Зараз досягнуто  хоч і крихкий мир, а точніше перемир’я. Профспілки підтримали план дій Президента в цьому напрямку. Але влада не повинна забувати про долю і тих, хто щоденно на заводах, ланах, в учбових закладах, лікарнях щоденно виконує свій трудовий обов’язок, забезпечуючи потреби населення та створюючи ресурси для оборони країни, і життєзабезпечення військових.

Тому третій пакет обмежувальних заходів, який міститься в урядових законопроектах, поданих до Верховної Ради України 15 вересня, а вони стосуються податкової, бюджетної політики, реформування системи соціального страхування, викликав хвилю обурення. У Мінфіні для подолання фінансової кризи додумалися навіть ліквідувати 0,3% відрахування роботодавців на культурно-масову і фізкультурно-оздоровчу роботу в трудових колективах. Знімають, як то кажуть, останню сорочку.

- А що у цій ситуації пропонують профспілки?

 - Члени профспілок вимагають від своїх організацій використати всі законні засоби протидії наступу на трудові і соціальні права працівників. До того ж вони справедливо ставлять питання: чи хоча б такі ж рівнозначні жертви несуть власники підприємств і олігархи? Бо тільки один факт вивезення ними з України з початку року 9 млрд. доларів США капіталу  свідчить явно не про українську і державницьку позицію. Тоді як інвестиції у вітчизняне виробництво – у п’ять разів менші.

Намагання профспілок використати механізми відвертого соціального діалогу з тих чи інших питань, їх публічного обговорення, нажаль, не знаходять відгуку у соціальних партнерів.

З прикрістю доводиться констатувати, що Уряд продовжує  практику попередньої влади, яка приймала кулуарні рішення з найбільш суспільно-чутливих питань.

Утаємниченість переговорів з МВФ і безапеляційність виконання його вимог, непрозорість формування бюджету країни на 2015 рік, невиконання зобов’язань Уряду за діючою Генеральною угодою, не дає підстав говорити про нього, як відповідального соціального партнера.

Не додають оптимізму й урядові прогнози щодо стану економіки  і подальшого заморожування реальних трудових доходів у 2016-2017 роках. Такі прогнози ніяк не відповідають завданням, визначеним Президентом у Стратегії-2020 щодо подвоєння національного доходу на душу населення.

«Потрібен ефективний  і продуктивний соціальний діалог»

- Які Ви бачити шляхи вирішення актуальних соціально-економічних проблем? Якою має бути тут роль профспілок?

- Як бачимо, проблем у сфері праці накопичилось більш ніж достатньо. І реформи – неминучі. Проте, як підкреслив Президент, для реалізації таких реформ необхідна консолідація усіх гілок влади, бізнесу і громадянського суспільства. Тому ми звертаємось до Уряду, до Президента з пропозицією задіяти  Національну тристоронню соціально-економічну раду до обговорення перспектив  розвитку України, забезпечити тісну взаємодію цього тристороннього органу з Національною радою реформ. Нажаль, наша пропозиція щодо введення представника профспілок до цієї ради була невмотивовано відхилена Адміністрацією Президента. Така ж участь спіткала і пропозицію Спільного представницького органу роботодавців.

Профспілки проявляють готовність до цієї роботи. Однак потрібен результативний соціальний діалог для того, щоб у цей складний для країни час не розбурхувати ситуацію, а докласти зусиль для стабілізації і спрямування економіки на шлях сталого розвитку і підвищення на  цій основі рівня життя людей.

"Голос України" ,  16.10.2014

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=357589

Оголошення

  1. ЗАПИТУЙТЕ — ВІДПОВІДАЄМО!

    Пропонуємо нові форми надання консультацій. Своє запитання Ви можете направити на адресу електронної пошти Миколаївської облпрофради: 

    orps@mksat.net


  2. Зверніть увагу!

    Оновлена інформація:

    Мінімальна зарплата, прожитковий мінімум, інші державні виплати

    (Розділ «Державні соціальні стандарти»)


  3. Фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах вересня

    2018 року для працездатних осіб склав

        3370 грн.

    (за даними Міністерства соціальної політики України).


Календар

< жовтня 2018 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання